Історія міста сягає в глибину XII
ст. Літописи свідчать про те, що Ігор Новгород – Сіверський, вів боротьбу з
половцями в 1180 – 1185 рр., знаходив підтримку в городищах, які знаходились у
басейні Сіверського Дінця (у т.ч. і Зміївське городище).
Тривала боротьба з кочовими
племенами, татаро – монгольська навала в XIII ст. спустошила цю місцевість.
Багато років вони були майже безлюдними. З утворенням централізованої
Російської держави XV – XVI ст., її уряд був зацікавлений, щоб тут з’явились
оборонні укріплення, котрі захищали б південні рубежі Російської держави.
В царському указі 1571 р. був вже
накреслений шлях вартових роз’їздів від Путивля до р. Мож і вище до "Змієва
кургана”. Ріки Сіверський Дінець, Мож і Змійка були зручні своїм природним
оборонним розміщенням. В 1639 р. тут знаходився загін з 300 чоловік запорізьких
козаків на чолі з отаманом Федоровичем.
У XVII ст. починається масове
заселення цієї території. Особливо інтенсивно в 30 – 40 роках, коли сюди з
Правобережної України стали прибувати учасники повстання під проводом Павла
Бута – Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні.
У 1640 р. татари зруйнували
вартове укріплення, але загін козаків на чолі з Кіндратом Сулимою розгромив їх,
відновив укріплення і збудував фортецю. Цей рік вважається роком заснування
Змієва.
У 1668 р. в Змієві вибухнуло
повстання під проводом Івана Сірка. Царський уряд жорстоко розправився з ним.
Але через два роки зміївські козаки приєднались до Степана Разіна. На початку
XVIII ст. зміївчани підтримали виступ Кіндрата Булавіна, а в 1773 – 1775 рр.
брали участь у повстанні Омеляна Пугачова, в 1819 р. - проти феодального ладу,
в 1829 – проти військово – державного кріпосництва.
Під час Великої Вітчизняної війни
боротьба за рідну землю і незалежність продовжувалася. Недалеко від міста
проходила лінія фронту. В період окупації з листопада 1941 р. по липень 1942
р., а потім з березня по серпень 1943 р. Зміїв був практично зруйнований.
Фашисти вивезли в Німеччину 226 його мешканців, 62 закатували. На території району
діяло два партизанських загону. 17 серпня 1943 р. Зміїв був звільнений. На
фронтах загинуло більше тисячі зміївчан.
Після війни почалося відновлення. І сьогодні Зміївщина – це земля
завзятих людей, щедрих на добро, які своєю наполегливою і натхненною працею
звеличують рідний край.