| Гапон | Дата: Вівторок, 17.04.2018, 14:16 | Повідомлення # 1 |
 Генералісимус
Група: Модератори
Повідомлень: 5627
| Протягом січня – березня 2018 року на користь органів ДФСрегіону ухвалені 254 судових рішення (у т.ч. по немайнових спорах) на
суму 1,3 млрд. грн.Земельні відносини в Україні регулюються Земельнимкодексом України, а справляння плати за землю – Податковим кодексом. Згідно зі
ст.206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення
права власності або права користування земельною ділянкою.Контролюючий орган здійснює розрахунки податковогозобов'язання з орендної плати з фізичних осіб відповідно до вимог
п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу
України.Так, постановою Харківського апеляційногоадміністративного суду була задоволена апеляційна скарга Головного управління
ДФС області по справі за позовом громадянки Б. про визнання недійсним
податкового повідомлення – рішення про визначення податкового зобов'язання з
орендної плати з фізичних осіб за 2017 податковий рік.При ухваленні судового рішення на користь органу ДФС, судапеляційної інстанції зауважив наступне.Положеннями статей 286, 288 Податкового кодексупередбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані Державного
земельного кадастру, а для нарахування орендної плати за земельну ділянку -
договір оренди такої земельної ділянки.Судовим розглядом встановлено, що оскаржуване податковеповідомлення - рішення було прийнято після надходження інформації від
управління містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради про
перелік орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік,
згідно якої за позивачем рахується укладений договір оренди землі площею 0,1170 га, зареєстрований30.08.2007, ставка орендної плати складає 1 % від грошової нормативної вартості
земельної ділянки. Щодо доводів позивачки про те, що діядоговору оренди землі припинена з 31.07.2014, а тому відсутні підстави для
нарахування відповідачем суми податкового зобов'язання з орендної плати за
земельну ділянку, колегія суддів зазначила таке.Рішенням міської ради від 30.07.2004 позивачцінадано земельну ділянку площею 0.1215 га в довгострокову оренду терміномна десять років із земель запасу міської ради.Рішенням міської ради від 26.01.2007 вилучено ізземельної ділянки загальною площею 0.1215 га, яка знаходиться в довгостроковійоренді у позивачки, частину земельної ділянки площею 0,0045 га. Встановлено,що в довгостроковій оренді позивачки – громадянки Б. залишилась земельна
ділянка площею 0,1170 гадля використання за цільовим призначенням роздрібна торгівля та комерційні
послуги.Строк дії договору оренди землі є його істотною умовоюзгідно із статтею 15 Закону України «Про оренду землі» № 161.Якщо платник продовжує користуватися земельною ділянкоюпісля закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового
заперечення від орендодавця щодо використання земельної ділянки, то до
поновлення дії договору оренди такий платник буде сплачувати орендну плату
відповідно до умов попереднього договору оренди землі.В матеріалах справи відсутні докази того, що післязакінчення строку дії договору позивачка здійснила дії щодо повернення
орендованої ділянки орендодавцю на умовах, визначених договором оренди землі
від 01.06.2007.Позивачка не повідомила орендодавця про відмову упоновленні договору оренди, як і не повідомила не пізніше ніж за два місяця до
закінчення строку дії договору про намір продовжити його дію, але не здійснила
дії щодо повернення орендодавцю земельної ділянки після закінчення,
на її думку, строку дії оренди.З вищенаведеного вбачається, що фактично правокористування земельною ділянкою позивачкою не було припинено, а тому наявні
підстави для виконання нею податкових зобов'язань за спірним платежем.
|
| |
| |
Зміївська районна рада 
